Текст песни Teren - Жадоба

Оригинальный текст песни Жадоба

It's a scream of doomed despair.
We’re going down a cliff, and our blind greed just forced it.
Homo isn't sapiens, apparently...

Це крик приреченого розпачу.
Ми котимося у прірву, а наша сліпа жага до знищення всього навколо тільки додає швидкості.
Гомо ні разу не сапіенс, виявляється...
lyrics
Зорі зірвала, місяць украла,
Сонце із неба в прірву сховала
Сховала в прірву моря і ріки
Пилом закрила світло навіки

Богів зреклася, роду не маю,
Життя чужії веду по краю
Життя чужії, долі незнані
Душі роз’ятрені у тумані

Де я ходила - пов'яли квіти
Де я стояла - палало жито
Жито палало, гори тремтіли
Земля стогнала, небо чорніло

За мною лихо, за мною горе,
Голова світла, а душа хвора
Голова світла, думки прозорі
Ловлять украдені з неба зорі

Земля вщент спалена аж до краю
Де я пройшла, там всесвіт згорає
Моя жага світ навпіл розколе
І я не знайду спокій ніколи

Вітри північні дмуть за спиною
Бурі піщані йдуть вслід за мною
За мною зливи, шторм, урагани
Хвилі здіймаються з океанів

Крок я ступаю в замкнене коло
Вогнем палає земля навколо
Попіл спадає, жевриво тліє
Хмари біжать, крайнеба темніє